1 грудня відбулося чергове засідання робочої групи зі сприяння наданню медичної допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів, їхній медичній реабілітації та реінтеграції. Участь у зустрічі взяли керівництво Харківської обласної військової адміністрації, представники профільних департаментів, районних військових адміністрацій, громад, медичних установ регіону, українських та міжнародних неурядових організацій, а також Програми розвитку ООН в Україні.
Через високий рівень замінованості мешканці області щоденно перебувають у зоні ризику. За словами керівника Центру, заступника начальника ХОВА Євгена Іванова, від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано 967 випадків підривів цивільних, з яких 320 сталися саме на Харківщині. У цих інцидентах постраждало 427 людей. «Лише за 2025 рік тут зафіксовано 59 інцидентів, внаслідок чого 12 людей загинуло, 59 осіб зазнали поранень (серед них 7 дітей)», — зазначив Євген Іванов.
Під час засідання було представлено результати роботи Центру щодо координації допомоги постраждалим та членам їхніх родин. Заступник директора Департаменту охорони здоров’я ХОВА, начальник управління медичної діяльності, реформ та стратегічного розвитку, Голова робочої групи Ігор Волченко наголосив на значенні впроваджених інструментів: «Ми розробили відповідні документи, серед яких згода на обробку даних постраждалого та картка постраждалого, які дозволяють збирати інформацію про потреби та залучати партнерські організації для надання медичної, реабілітаційної, юридичної, фінансової, психологічної, гуманітарної та інших форм підтримки. Цьогоріч ми змогли направити 6 пакетів фінансової та гуманітарної допомоги від наших партнерів тим, хто цього потребував, а також організувати 2 юридичні консультації для родин постраждалих», — зазначив він.
Учасники засідання також обговорили проєкт Національного плану дій з організації допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів на 2025–2027 роки. До його розробки долучилися державні органи, зокрема Мінекономіки та Мінсоцполітики, а також міжнародні партнери, серед яких були ПРООН, DRC, Handicap International та ЮНІСЕФ.
За словами координаторки робочої групи Марії Голуб, Харківщина першою в Україні стане майданчиком для впровадження цього плану: «Для нас є особливо цінним, що саме Харківська область обрана пілотною для реалізації Нацплану. Це не лише великий кредит довіри, але й важлива можливість показати, що скоординована міжвідомча робота може приносити реальні результати».
Нацплан передбачає узгоджений механізм збору інформації про постраждалих, локалізацію допомоги на рівні громад, маршрутизацію отримання послуг, взаємодію медичних закладів, громад і партнерських організацій. Одним із практичних шляхів його реалізації на Харківщині стане проєкт Центру «Пульс життя», який готується до запуску за підтримки ПРООН. Ініціатива спрямована на підготовку фахівців, які першими стикаються з наслідками інцидентів із вибухонебезпечними предметами — саперів, соціальних працівників, рятувальників, гуманітарних команд, волонтерів та співробітників громад. Проєкт передбачає інтенсивне десятиденне навчання за протоколом M.A.R.C.H із відпрацюванням алгоритмів дій при масивних кровотечах, травмах, шоках та зупинці серця, а також моделювання реальних сценаріїв у небезпечних умовах, зокрема на мінованих територіях. Учасники проходитимуть регулярні повторні тренінги для оновлення практичних навичок, а ключовим елементом стане створення мобільного тренінгового центру, оснащеного манекенами, тренажерами та навчальними рюкзаками, що дозволить проводити підготовку безпосередньо у громадах, включно з віддаленими населеними пунктами. «Пульс життя» органічно інтегрується у виконання завдань розділу №3 Нацплану, спрямованих на забезпечення своєчасного та якісного надання домедичної допомоги постраждалим.
Під час зустрічі учасники також відзначили важливість подальшої співпраці та обміну досвідом між усіма залученими структурами. У Харківській області триває послідовна робота над формуванням ефективної системи реагування на інциденти, пов’язані з вибухонебезпечними предметами, та підвищенням доступності допомоги для населення. Реалізація запланованих ініціатив дозволить і надалі зміцнювати спроможність регіону протистояти наслідкам мінної небезпеки та покращувати якість підтримки для тих, хто її потребує.
